У квітню 2014 року почалась війна на сході України в Донецькій та Луганський областях. Тоді абсолютна більшість населення України не відчували цих військових подій, крім донеччан та луганців. Особливо ті, яким прийшлось тікати з рідної хати через свої українські переконання. В боях почали гинути наші українські воїни. Наш священик, о. Роман, 20 липня 2014 року закликав нас духовно адаптувати одного українського воїна (імя якого знає Господь) і щоденно молитися за нього. Ініціатива не відразу була підхоплена, почали молитися тільки пару вірних. Тоді о. Роман раз в місяць почав зачитувати прізвища та імена загиблих воїнів, звідки вони були родом, який їх був родинний стан. Після цього вся церква молилася за їх упокій. Це і спонукало щоб більша кількість парафіян духовно адаптували невідомих їм воїнів. Ми твердо переконані – Бог береже наших усиновлених захисників України.
Поранених воїнів почала брати на лікування німецька держава. Такі поранені були у шпиталях Коблєнц і Монтабаур. Дуже важливо крім медичного лікування для них було спілкування з українцями. Наші парафіяни п. Марко Т. , п. Лідія Т. від 2015 року приєдналися до зоорганізованої групи відвідувачів. Щотижня долаючи відстань більше 100 км, приїзджали до наших солдатів, привозили їм гостинці та по-родинному бесідували з ними.
Наша парафія радо долучалася до фінансової допомоги для проекту « Два тижні без війни» волонтерської організації «ОБОЗ Плюс» з Коблєнц. 30-50 дітей загиблих воїнів приїзджали до Німеччини, де волонтарі влаштовували їм відпрочинок. А в неділю ці діти приїзджали до нас до церкви на літургію і , звичайно, діставали від парафії подарунки.
Часто наша парафія допомагала фінансово у лікуванні воїнів, жінкам загиблих.
Одного разу ми долучилися до ініціативи Тернопільсько-Зборівської єпархії у придбанні АВТОМОБІЛЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ. І тоді, наш священик, о. Роман, загорівся ідеєю придбати «Швидку» від парафії. Наші бажання почали реалізуватися. Одна „Швидка“ вже трудиться на фронті. А в празник Непорочної Діви Неустанної Помочі наш парох поблагословив одноіменною іконою (яка є доторкнуту до оригіналу в Римі) і окропив йорданською водою наступну «швидку допомогу». Тим дійством люди були дуже зворушені, у декого з парафіян виступили сльози.
Щиро дякуєм п. Андрію Б. з Кассель, що допомагає купити ці автомобілі. А також, волонтерам з Лондона (доречі, не українцям) і нашим парафіянам, зокрема Сергію Л. та Максиму А., які доставляють ці автомобілі до місця призначення.
Нехай ці автомобілі послуговують у швидкому і блискавичному порятунку наших захисників. Хай Бог береже їх.
Микола Пруський та Наталія Бінгенська.
