В неділю, 9 червня, на нашій парафії блаженного Климентія Унівського відбулось велике свято: 9 дітей приступили вперше у житті до Таїнств святої Сповіді та Пресвятої Євхаристії. Протягом двох років до цієї події їх готував наш парох, о.Роман Лірка.
Свято розпочалось у суботу, коли діти разом зі своїми батьками приступили до Тайни Покаяння. Можна було помітити переживання дітей, але підхід бувшого педагога, нашого священика робив своє – діти від сповіді відходили задоволені та радісні. В неділю першопричасники прибули до церкви у святковому вбранні: дівчата у білих сукнях з віночками на голові, а хлопці в костюмах. Батьки вибрали собі український національний стиль. Усі чекали о.Романа надворі перед входом до церкви. Наш священик гарно привітав батьків, а особливо дітей. Відчитавши молитву, поблагословив їх та окропив йорданською водою. Батьки, взявши своїх улюблених діточок за руки, увійшли до церкви на чолі з отцем парохом.
Наша святиня цього Божого дня була чудово прибрана: на всіх лавках були зав’язані букети квітів, а передня лавка була вистелена білим полотном. На тетраподі стояв символ Святої Євхаристії – чаша з гроном винограду і колосками пшениці. Діти з батьками йшли коридором, оздобленим запаленими свічками.
Перед святою літургією отець Роман попросив батьків згідно з українською традицією поблагословити своїх дітей. Це була зворушлива сцена для всіх присутніх: батьки підходили до своїх дітей, знаменуючи їх знаком святого хреста, і цілували в голову. Відтак, першопричасники зайняли свої місця у лавці, як чисті білі лілії в Господньому саду.
На Службі Божій при читанні святої Євангелії діти із запаленими свічками оточили отця-пароха. Зі словом привітання до дітей звернулася сестра Емілія з Риму, яка гостювала на нашій парафії. Сестра вміло залучила дітей до розмови про Пресвяту Євхаристію. Діти уважно слухали та радо відповідали на її питання.
І ось та свята мить прийняття Святого Причастя! Священик закликав: «Зі страхом Божим і вірою приступіть!» Діти вголос відмовили молитву «Вірую, Господи».
Це яскрава релігійна подія у житті дитини, яка залишиться згадкою на ціле життя. Ісус з’єднюється з людиною у такий простий, але водночас і містичний спосіб: «Це є Тіло Моє» – це про хліб, «Це — Кров Моя» – це вже про вино. «Той, хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому» (Йо. 6,56). Дивлячись на цих 9-10 річних дітей, можемо говорити вже про деяке усвідомлення власних дій і рішень. Це не однорічні малюки, які приймають обряд Хрещення в настільки малому віці, що перше таїнство та введення в лоно Церкви здаються чимось міфічним. У часі ж Урочистого Першого Причастя дитина відчуває, що це значуща подія в її житті, у якій вона вже свідомо бере участь.
По завершенні літургії п.Наталія К. від імені батьків подякувала о.Роману за дворічну працю і таку добру підготовку дітей. А діти заспівали пісню, яку приготувала з ними п.Надія, «Господи, ми дякуємо тобі». Ця пісня зворушила не тільки батьків, бабусь та дідусів, хресних батьків дітей, але всіх молільників у церкві.
Отець Роман на завершення свята побажав дітям всіх Божих ласк від Святого Духа, любові Ісуса Христа в їхніх серцях. І щоб їх оминала кожна важка дорога у їхньому житті. Завершилось торжество спільним виконанням церковного гімну-молитви «Боже великий єдиний, нам Україну храни».
P.S. Підслухані слова: «Отче, був чудовий Божий день. Було дуже мило в церкві, я аж плакала! Такого Першого Причастя я ще в нас не пам’ятаю».
Микола Пруський
