Святкування Незалежності нашої Держави в умовах війни не має повної радості. Але, коли одягнеш вишиванку, прийдеш до церкви щоб молитися за мир, заспіваєш українську пісню і цей день набуває символічного значення. Цей день стає нагадуванням про ціну свободи та незламність українського народу, який продовжує боротьбу за свою державність.
24 серпня. Неділя. 09.00 – 09.15. Наша парафія розпочала святкування із молитви за Україну. Ми приєдналися до міжнародної духовної ініціативи, метою якої було об’єднанням церков, релігійних спільнот та віруючих людей у всьому світі для спільної молитви за припинення війни, утвердження справедливості та досягнення стійкого миру в Україні.
09.15. Божественну літургію відслужив наш парох о. Роман разом з німецьким дияконом церкви св. Анни о. Петером Герстмаєром. На завершення, з особливим піднесенням вірних у храмі, пролунав духовний гімн нашої Батьківщини « Боже, великий, єдиний, нам Україну храни».
11.15. Наше торжество ми продовжили в церковному залі. Віра М. продекламувала вірш Василя Симоненка «Україно, п’ю твої зіниці.». А потім ми слухали дзвінкий голос наймолодших Єви та Діти вивчили такі довгі вірші, що під силу тільки було б професійним артистам. Музичну частину відкрило тріо наших парафіян: батько і син, Савчуки, та Іван Я.. Вони виконали весільний марш та гуцульський танець «Аркан». А продовжили звелиляти серця присутніх ансамбль «Надія». Хоч в залі не було місця, але охочі знайшли маленький куточок, бо ноги самі кликали до танцю.
Яке ж свято одійдеться без українських страв. До 800 вареників для парафіян наліпила Оксана Ч. з донькою Уляною та невісткою Оксаною. А до вареників наші парафіянки приготували інші страви та солодке печиво до кави.
14.30. Треба було завершувати наше свято, бо парафіяни ще мали в плані взяти участь у молитві за Україну на площі Рьомерберг та помолитись перед реліквіями св. апостола Варфоломея, патрона собору, які цього дня були виставлені для публічного почитання в імператорському соборі.
У всіх залишились приємні враження від святкування і бажали одні одним дочекатися мирного неба і в нашій Україні.
Микола Пруський
